1. Великий тлумачний словник сучасної мови

запитальний

запита́льний

-а, -е.

1》 Який виражає запитання (у 1 знач.); запитливий, питальний. Запитальний листок.

2》 канц. заст. Прикм. до запит 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запитальний — запита́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. запитальний — ЗАПИТА́ЛЬНИЙ (який виражає запитання), ЗАПИ́ТЛИВИЙ, ПИТА́ЛЬНИЙ. Увечері Камнєв зустрів Гаркавого запитальним поглядом (В. Собко); Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний); Питальні речення. Словник синонімів української мови
  3. запитальний — ЗАПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виражає запитання (у 1 знач.); запитливий, питальний. Час від часу кидав [Іван] запитальний погляд у бік Сеспеля (Збан. Словник української мови в 11 томах