запит

за́пит

-у, ч.

1》 Вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз'яснення з приводу чогось.

|| Повідомлення про потреби в ресурсах. Інформаційний запит.

2》 тільки мн. Потреби в чому-небудь, що вимагають задоволення.

|| Культурні, духовні і т. ін. інтереси людей.

3》 рідко. Те саме, що запитання 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запит — за́пит іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. запит — (щоб мати інформацію) прохання, просьба, с. вимога; мн. ЗАПИТИ, (духові) потреби, зацікавлення; пор. ЗАПИТАННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. запит — [запиет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. запит — (англ. requirement) 1. вимога надання інформації. 2. завдання на пошук певних даних. 3. потреба, підкріплена купівельною спроможністю. Економічний словник
  5. запит — ЗА́ПИТ (офіційна вимога, прохання дати якісь відомості чи роз'яснення з приводу чогось), ЗАПИТА́ННЯ. Василь Карпович не втерпів і нишком від дружини послав у Москву запит про долю сина (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  6. запит — ЗА́ПИТ, у, ч. 1. Вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз’яснення з приводу чогось. Василь Карпович не втерпів і нишком від дружини послав у Москву запит про долю сина (Донч., Дочка, 1950, 195). 2. тільки мн. Словник української мови в 11 томах
  7. запит — рос. запрос звернення потенційного покупця товарів і послуг до їх виробників і продавців з проханням внести пропозицію стосовно продажу. 3. вважається попереднім замовленням на товари й послуги. У зарубіжній практиці 3. вважається "викликом на оферту", пропозицією укласти договір купівлі-продажу. Eкономічна енциклопедія
  8. запит — Запит, -ту м. Вопросъ. Чуб. III. 108. Словник української мови Грінченка