Великий тлумачний словник сучасної мови

заплакати

запла́кати

-ачу, -ачеш, док.

1》 неперех. Почати плакати.

|| перен. Почати жалібно кричати (про птахів).

2》 перех., заст. Плачучи, змочити сльозами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заплакати — запла́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заплакати — Запла́кати, -пла́чу, -пла́чеш, -чуть; запла́ч, -пла́чте за ким і по кому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заплакати — ЗАПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. 1. неперех. Почати плакати. І я заплакав, жаль малому Було сіроми-сироти (Шевч., II, 1953, 86); Невже побачу я всіх вас, рідних, дорогих, і мати радісно заплаче на грудях стомлених моїх?! (Сос.  Словник української мови в 11 томах
  4. заплакати — Заплакати, -чу, -чеш гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Ном. № 2374. Козак з біди не заплаче. Ном. № 776. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. Федьк. І. 50. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить.  Словник української мови Грінченка