заплоджувати

запло́джувати

-ую, -уєш, недок., заплодити, -оджу, -одиш, док., перех., розм.

Те саме, що зароджувати.

Значення в інших словниках

1. заплоджувати — запло́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заплоджувати — ЗАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., перех., розм. Те саме, що заро́джувати. [Матушка гуменя:] Серед самотної тиші лукавий непримітно гніздо своє у їх [черниць] серці звиває, будить у душі помисли грішні, заплоджує заміри лукаві (Мирний, V, 1955, 71).  Словник української мови в 11 томах