заплоджувати

ЗАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., перех., розм. Те саме, що заро́джувати.

[Матушка гуменя:] Серед самотної тиші лукавий непримітно гніздо своє у їх [черниць] серці звиває, будить у душі помисли грішні, заплоджує заміри лукаві (Мирний, V, 1955, 71).

Значення в інших словниках

1. заплоджувати — -ую, -уєш, недок., заплодити, -оджу, -одиш, док., перех., розм. Те саме, що зароджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заплоджувати — запло́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови