заплоджувати
ЗАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., перех., розм. Те саме, що заро́джувати.
[Матушка гуменя:] Серед самотної тиші лукавий непримітно гніздо своє у їх [черниць] серці звиває, будить у душі помисли грішні, заплоджує заміри лукаві (Мирний, V, 1955, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заплоджувати — -ую, -уєш, недок., заплодити, -оджу, -одиш, док., перех., розм. Те саме, що зароджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заплоджувати — запло́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови