заплоджувати

запло́джувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплоджувати — -ую, -уєш, недок., заплодити, -оджу, -одиш, док., перех., розм. Те саме, що зароджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплоджувати — ЗАПЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., перех., розм. Те саме, що заро́джувати. [Матушка гуменя:] Серед самотної тиші лукавий непримітно гніздо своє у їх [черниць] серці звиває, будить у душі помисли грішні, заплоджує заміри лукаві (Мирний, V, 1955, 71). Словник української мови в 11 томах