Великий тлумачний словник сучасної мови

заплітатися

запліта́тися

-аюся, -аєшся, недок., заплестися, -етуся, -етешся, док.

1》 Заплітати собі волосся.

2》 Переплітаючись, з'єднуватися (про щось витке, гнучке); завиватися.

3》 Вкриватися густим переплетенням чого-небудь; обвиватися.

4》 розм. Важко, невпевнено рухатися (про ноги, язик).

5》 Піддаватися заплітанню.

6》 Починати плестися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заплітатися — запліта́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заплітатися — язи́к запліта́ється у кого і без додатка. Хто-небудь говорить невиразно або через силу (про п’яного, хворого і т. ін.). Коли ж буянці ставало тісно в хаті, двері з гуркотом відчинялися і на порозі вже похитувалась буйно-розпатлана постать.  Фразеологічний словник української мови
  3. заплітатися — ЗАПЛІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАПЛЕСТИ́СЯ, ету́ся, ете́шся, док. 1. Заплітати собі волосся. — Ой пасіться ви, корови, Я не забарюся! Вмию личко, вмию брови, Сяду, заплетуся!.. (Рудан., Тв., 1959, 52).  Словник української мови в 11 томах