Великий тлумачний словник сучасної мови

заповзятливий

заповзя́тливий

-а, -е.

1》 Те саме, що завзятий.

2》 Який має практичну кмітливість, здатність активно діяти; ініціативний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заповзятливий — див. жвавий; роботящий  Словник синонімів Вусика
  2. заповзятливий — заповзя́тливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. заповзятливий — ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ (який має практичну кмітливість, здатність активно діяти), ПІДПРИЄ́МЛИВИЙ книжн., ПРОМІТНИ́Й розм. Підприємство серед загальної кризи розцвіло, і Завадка мусив визнати, що сьогоднішня молодь куди спритніша й заповзятливіша...  Словник синонімів української мови
  4. заповзятливий — ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Те саме, що завзя́тий. Гнат мені подобався: розсудливий і зовні спокійний, а в душі заповзятливий, кипучий (Грим., Подробиці.., 1956, 61). 2. Який має практичну кмітливість, здатність активно діяти; ініціативний.  Словник української мови в 11 томах