заподіяний

заподі́яний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заподіяти.

2》 заподіяно, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. заподіяний — заподі́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заподіяний — ЗАПОДІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заподі́яти. — Я улажу [влаштую] вам життя, яке вирівняє всі заподіяні вам кривди й муки людьми й долею! (Коб., III, 1956, 228); Хліба подекуди вже починали обсипатися.  Словник української мови в 11 томах