запорошений

запоро́шений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до запорошити 1), 3), 4).

|| запорошено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. У якому наявний порох, пил.

Значення в інших словниках

1. запорошений — запоро́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. запорошений — КУРНИ́Й (з курявою, вкритий курявою), КУ́РЯВИЙ, КУ́РЯНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ПИЛЯ́СТИЙ розм., ПОРОШНИ́Й, ПОРОХНИ́СТИЙ, ПОРОХНИ́Й діал., ПОРОХНЯ́ВИЙ діал.; ЗАПИ́ЛЕНИЙ, ЗАПОРО́ШЕНИЙ, ЗАКУ́РЕНИЙ, ЗАКУШПЕ́ЛЕНИЙ розм. (укритий пилом).  Словник синонімів української мови
3. запорошений — Запоро́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. запорошений — ЗАПОРО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до запороши́ти 1, 3, 4. Переляканий, без шапки, запорошений снігом, мчавсь Василько по дорозі назустріч холодному вітрові (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах