запропащений
запропа́щений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до запропастити I.
|| у знач. прикм. Запропащений рукопис.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до запропастити II.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизапропа́щений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до запропастити I.
|| у знач. прикм. Запропащений рукопис.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до запропастити II.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови