запрохування

запро́хування

-я, с., розм.

Дія за знач. запрохувати.

Значення в інших словниках

1. запрохування — запро́хування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. запрохування — ЗАПРО́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. запро́хувати. Насті давно хотілося примирити невістку з чоловіком, вона скілько раз запрохувала її до себе, та хитра Параска то сим, то тим візьме та й одверне запрохування (Мирний, IV, 1955, 69)...  Словник української мови в 11 томах