Орфографічний словник української мови

запрохування

запро́хування

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запрохування — -я, с., розм. Дія за знач. запрохувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запрохування — ЗАПРО́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. запро́хувати. Насті давно хотілося примирити невістку з чоловіком, вона скілько раз запрохувала її до себе, та хитра Параска то сим, то тим візьме та й одверне запрохування (Мирний, IV, 1955, 69)...  Словник української мови в 11 томах