запрохування
запро́хування
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запрохування — -я, с., розм. Дія за знач. запрохувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запрохування — ЗАПРО́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. запро́хувати. Насті давно хотілося примирити невістку з чоловіком, вона скілько раз запрохувала її до себе, та хитра Параска то сим, то тим візьме та й одверне запрохування (Мирний, IV, 1955, 69)... Словник української мови в 11 томах