запрохувати —
-ую, -уєш, недок., запрохати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що запрошувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запрохувати —
ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
запрохувати —
Запро́хувати, -про́хую, -хуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
запрохувати —
ЗАПРО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПРОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що запро́шувати. Жінка моя низенько Вам кланяється і запрохує Вас до Полтави (Мирний, V, 1955, 370); Зайшли в хату, дзенькнули шпори.
Словник української мови в 11 томах
запрохувати —
Запрохувати, -хую, -єш сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Словник української мови Грінченка