запустувати

запустува́ти

I -ую, -уєш, док.

Почати пустувати, гратися.

II -ує, док.

Лишитися пустим, незайнятим.

Значення в інших словниках

1. запустувати — запустува́ти 1 дієслово доконаного виду почати пустувати запустува́ти 2 дієслово доконаного виду лишитися пустим, незайнятим  Орфографічний словник української мови
2. запустувати — ЗАПУСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. Почати пустувати, гратися. І в церкві вже не запустує [дитина] і ні до кого не заговорить, та все молиться, та поклони б’є (Кв.-Осн., II, 1956, 25). ЗАПУСТУВА́ТИ², у́є, док. Лишитися пустим, незайнятим.  Словник української мови в 11 томах