запікання

запіка́ння

-я, с.

Дія за знач. запікати.

Значення в інших словниках

1. запікання — запіка́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. запікання — ЗАПІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. запіка́ти. Вогнища були поза житлами і являли собою невеликі викладки з дрібного каміння.. Вони, очевидно, служили для виготовлення хлібного печива і запікання м’яса або риби (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 76).  Словник української мови в 11 томах