запікання

ЗАПІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. запіка́ти.

Вогнища були поза житлами і являли собою невеликі викладки з дрібного каміння.. Вони, очевидно, служили для виготовлення хлібного печива і запікання м’яса або риби (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 76).

Значення в інших словниках

1. запікання — -я, с. Дія за знач. запікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запікання — запіка́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови