1. Словник української мови в 11 томах

запікання

ЗАПІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. запіка́ти.

Вогнища були поза житлами і являли собою невеликі викладки з дрібного каміння.. Вони, очевидно, служили для виготовлення хлібного печива і запікання м’яса або риби (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запікання — -я, с. Дія за знач. запікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запікання — запіка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови