зарин

зари́н

-у, ч.

Фосфорорганічна сполука, безбарвна рухлива рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної дії.

Значення в інших словниках

1. зарин — зари́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зарин — ЗАРИ́Н, у, ч. Органічна сполука, безбарвна речовина, що використовується як бойовий отруйний засіб нервово-паралітичної дії. Аналізи передано до спецлабораторій .. Хто каже, що це був рицин, типу зарину, як колись у токійському метро.  Словник української мови у 20 томах
3. зарин — зари́н органічна сполука, безбарвна рухлива рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної дії. Для захисту від З. застосовують протигаз.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. зарин — Бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії; рідина; належить до групи фосфороорганічних сполук.  Універсальний словник-енциклопедія