заритий

зари́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зарити.

|| Який зарився.

|| зарито, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. заритий — зари́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заритий — (ось) де (в чо́му, тут і т. ін.) соба́ка зари́тий (зари́та). Саме в цьому справжня причина, суть чого-небудь. — Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось у чому собака заритий (А. Головко); — Ти мені не мудруй, Панасовичу! Тут якась собака зарита! Нюхом чую! (В. Речмедін).  Фразеологічний словник української мови
3. заритий — ЗАРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зари́ти. Із тюрми, із нор підземних Вирине здорова [жива думка], Як із жолудів заритих Вироста діброва (Фр.  Словник української мови в 11 томах