Великий тлумачний словник сучасної мови

заричати

зарича́ти

у, -чиш, док.

Почати ричати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заричати — зарича́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заричати — ЗАРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати ричати. І я там був, і придивлявся, І кривду вилаять хотів, — Лев заричав, а я злякався І приказку десь загубив (Гл., Вибр., 1951, 111).  Словник української мови в 11 томах
  3. заричати — Зарича́ти, -чу́, -чи́ш гл. Заревѣть. Корова... прийшла домів та й заричала. Ном., стр. 304. № 496. Вів зариче. Шух. І. 89.  Словник української мови Грінченка