зарожевілий

зарожеві́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до зарожевіти.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. зарожевілий — зарожеві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зарожевілий — ЗАРОЖЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зарожеві́ти. Густі пасма кучерявого волосся спадали, мов стиглий льон, обрамляючи її чисте, зарожевіле від внутрішнього хвилювання лице (Шиян, Баланда, 1957, 57); // у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах