заронити

зарони́ти

-роню, -рониш, док., перех.

Викликати, збудити (яке-небудь почуття, думку і т. ін.).

Заронити зерно (іскру) чого — викликати, збудити що-небудь у когось.

Значення в інших словниках

1. заронити — зарони́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заронити — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
3. заронити — ЗАРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех. Викликати, збудити (яке-небудь почуття, думку і т. ін.). Хто знав, чи не дідусеві легенди, спогади та перекази про давнину і заронили в Танину душу першу любов до рідного краю (Гончар, Людина..  Словник української мови в 11 томах