заронений

заро́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заронити.

Значення в інших словниках

1. заронений — заро́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заронений — ЗАРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до зарони́ти. Душа [Максима] трималася досі лише за усмішку – за людську усмішку, викрадену в богів і заронену в неї (І.  Словник української мови у 20 томах