Великий тлумачний словник сучасної мови

зарябити

заряби́ти

ить, док.

Зробити щось рябим, строкатим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зарябити — заряби́ти дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
  2. зарябити — ЗАРЯБИ́ТИ, и́ть, док., розм., рідко. Почати рябити (у 1 знач.). Налетів вітер, сколихнув водну поверхню, вона зарябила, захвилювалася (із журн.).  Словник української мови у 20 томах