зарябити

ЗАРЯБИ́ТИ, и́ть, док., розм., рідко.

Почати рябити (у 1 знач.).

Налетів вітер, сколихнув водну поверхню, вона зарябила, захвилювалася (із журн.).

Значення в інших словниках

1. зарябити — -бить, док. Зробити щось рябим, строкатим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарябити — заряби́ти дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови