Словник української мови у 20 томах

заряджальник

ЗАРЯДЖА́ЛЬНИК, а, ч.

Боєць, який заряджає вогнепальну зброю.

Для запобігання опіку пороховими газами заряджальник після спускання міни у ствол повинен відійти від міномета на два-три кроки (з навч. літ.);

– Я був заряджальником зенітної гармати (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)