заряджальник
ЗАРЯДЖА́ЛЬНИК, а, ч.
Боєць, який заряджає вогнепальну зброю.
Для запобігання опіку пороховими газами заряджальник після спускання міни у ствол повинен відійти від міномета на два-три кроки (з навч. літ.);
– Я був заряджальником зенітної гармати (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me