заряджальник

ЗАРЯДЖА́ЛЬНИК, а, ч.

Боєць, який заряджає вогнепальну зброю.

Для запобігання опіку пороховими газами заряджальник після спускання міни у ствол повинен відійти від міномета на два-три кроки (з навч. літ.);

– Я був заряджальником зенітної гармати (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me