зарядовий
ЗАРЯ́ДОВИЙ, а, е, фіз.
Прикм. до заря́д¹ 3.
Вигідність взаємодії з тією або іншою основою нуклеїнових кислот зумовлена переважно гетерогенністю їхнього зарядового розподілу (з наук. літ.);
У науковій праці проаналізовано дослідження надпровідників із хвилями зарядової та спінової густини (з наук. літ.);
У приладах із зарядовим зв'язком зчитувальний пристрій показує величину реального заряду (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me