1. Словник української мови у 20 томах

зарябити

ЗАРЯБИ́ТИ, и́ть, док., розм., рідко.

Почати рябити (у 1 знач.).

Налетів вітер, сколихнув водну поверхню, вона зарябила, захвилювалася (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарябити — -бить, док. Зробити щось рябим, строкатим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарябити — заряби́ти дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови