зарібниця

зарі́бниця

-і, діал.

Жін. до зарібник.

Значення в інших словниках

1. зарібниця — зарі́бниця іменник жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. зарібниця — ЗАРІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до зарі́бник. Смоляк каявся в тому, ..що кожний рік кривдив наймичок і зарібниць (Козл., Ю. Крук, 1957, 410).  Словник української мови в 11 томах
3. зарібниця — Зарібниця, -ці ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.  Словник української мови Грінченка