зарібниця

ЗАРІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до зарі́бник.

Смоляк каявся в тому, ..що кожний рік кривдив наймичок і зарібниць (Козл., Ю. Крук, 1957, 410).

Значення в інших словниках

1. зарібниця — -і, діал. Жін. до зарібник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарібниця — зарі́бниця іменник жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
3. зарібниця — Зарібниця, -ці ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.  Словник української мови Грінченка