1. Словник української мови в 11 томах

зарібниця

ЗАРІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до зарі́бник.

Смоляк каявся в тому, ..що кожний рік кривдив наймичок і зарібниць (Козл., Ю. Крук, 1957, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарібниця — -і, діал. Жін. до зарібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарібниця — зарі́бниця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. зарібниця — Зарібниця, -ці ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех. Словник української мови Грінченка