зарібниця
зарі́бниця
іменник жіночого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарібниця — -і, діал. Жін. до зарібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарібниця — ЗАРІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до зарі́бник. Смоляк каявся в тому, ..що кожний рік кривдив наймичок і зарібниць (Козл., Ю. Крук, 1957, 410). Словник української мови в 11 томах
- зарібниця — Зарібниця, -ці ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех. Словник української мови Грінченка