зарібниця

зарі́бниця

іменник жіночого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарібниця — -і, діал. Жін. до зарібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарібниця — ЗАРІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до зарі́бник. Смоляк каявся в тому, ..що кожний рік кривдив наймичок і зарібниць (Козл., Ю. Крук, 1957, 410). Словник української мови в 11 томах
  3. зарібниця — Зарібниця, -ці ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех. Словник української мови Грінченка