зарібниця
Зарібниця, -ці
ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарібниця — -і, діал. Жін. до зарібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарібниця — зарі́бниця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- зарібниця — ЗАРІ́БНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до зарі́бник. Смоляк каявся в тому, ..що кожний рік кривдив наймичок і зарібниць (Козл., Ю. Крук, 1957, 410). Словник української мови в 11 томах