1. Орфографічний словник української мови

зарібник

зарі́бник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарібник — -а, ч., діал. Заробітчанин (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарібник — ЗАРІ́БНИК, а, ч., діал. Заробітчанин (у 1 знач.). Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати (Коб., І, 1956, 485). Словник української мови в 11 томах
  3. зарібник — Зарібник, -ка м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех. Словник української мови Грінченка