зарібник
зарі́бник
-а, ч., діал.
Заробітчанин (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарібник — зарі́бник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- зарібник — ЗАРІ́БНИК, а, ч., діал. Заробітчанин (у 1 знач.). Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати (Коб., І, 1956, 485). Словник української мови в 11 томах
- зарібник — Зарібник, -ка м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех. Словник української мови Грінченка