зарібний

зарі́бний

-а, -е, діал.

Робочий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарібний — Зарі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. зарібний — ЗАРІ́БНИЙ, а, е, діал. Робочий. — Ваш тато ще мав грунт і воли, а ви вже зарібний чоловік (Стеф., І, 1949, 84). Словник української мови в 11 томах
  3. зарібний — Зарібний, -а, -е Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка