зарібний
зарі́бний
-а, -е, діал.
Робочий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарібний — Зарі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зарібний — ЗАРІ́БНИЙ, а, е, діал. Робочий. — Ваш тато ще мав грунт і воли, а ви вже зарібний чоловік (Стеф., І, 1949, 84). Словник української мови в 11 томах
- зарібний — Зарібний, -а, -е Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка