зарібний
Зарібний, -а, -е
Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарібний — -а, -е, діал. Робочий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарібний — Зарі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зарібний — ЗАРІ́БНИЙ, а, е, діал. Робочий. — Ваш тато ще мав грунт і воли, а ви вже зарібний чоловік (Стеф., І, 1949, 84). Словник української мови в 11 томах