1. Словник української мови в 11 томах

зарібний

ЗАРІ́БНИЙ, а, е, діал. Робочий.

— Ваш тато ще мав грунт і воли, а ви вже зарібний чоловік (Стеф., І, 1949, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарібний — -а, -е, діал. Робочий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарібний — Зарі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зарібний — Зарібний, -а, -е Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка