зарібний

Зарі́бний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарібний — -а, -е, діал. Робочий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарібний — ЗАРІ́БНИЙ, а, е, діал. Робочий. — Ваш тато ще мав грунт і воли, а ви вже зарібний чоловік (Стеф., І, 1949, 84). Словник української мови в 11 томах
  3. зарібний — Зарібний, -а, -е Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка