заріз

зарі́з

-у, ч.

1》 Різання, забій (свійської птиці, свійських тварин).

2》 Зарізана вовком дичина.

3》 Вовче ікло.

4》 перен., розм. Безвихідне, скрутне становище.

До зарізу — дуже, конче.

Значення в інших словниках

1. заріз — (тварин) різання, забій, забиття; П. ЖМ. безвихідь, глухий кут.  Словник синонімів Караванського
2. заріз — зарі́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. заріз — Зарі́з, зарі́зу; до зарі́зу; на зарі́з  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. заріз — ЗАРІ́З, у, ч. 1. Різання, забій (свійської птиці, свійських тварин). Показувала [голота] їм таємні схови, де багаті газди переховували вгодованих, призначених на заріз свиней (Вільде, Сестри.., 1958, 19); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
5. заріз — Заріз, -зу м. Убой. на заріз. На убой, чтобы зарѣзать. Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! Ном. № 6187. Як овечок ти нас, Боже, на заріз роздав неситим. К. Псал. 106.  Словник української мови Грінченка