засекречений

засекре́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до засекретити.

|| засекречено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. засекречений — засекре́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. засекречений — ЗАСЕКРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засекре́тити. Тут, на цій явці, Ласточкін не зустрічався ані з ким. Це була цілковито засекречена квартира (Смолич, V, 1959, 494).  Словник української мови в 11 томах