засекречений

засекре́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до засекретити.

|| засекречено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засекречений — засекре́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. засекречений — ЗАСЕКРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засекре́тити. Тут, на цій явці, Ласточкін не зустрічався ані з ким. Це була цілковито засекречена квартира (Смолич, V, 1959, 494). Словник української мови в 11 томах