1. Словник української мови в 11 томах

засекречений

ЗАСЕКРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засекре́тити.

Тут, на цій явці, Ласточкін не зустрічався ані з ким. Це була цілковито засекречена квартира (Смолич, V, 1959, 494).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засекречений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засекретити. || засекречено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засекречений — засекре́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови