1. Словник української мови в 11 томах

засекречувати

ЗАСЕКРЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСЕКРЕ́ТИТИ, е́чу, е́тиш, док., перех.

1. Робити що-небудь секретним, недоступним для сторонніх осіб.

Федір Іванович не збирався щось засекречувати, і його тренування ставали школою й для тих, хто сидів на трибунах (Собко, Стадіон, 1954, 325);

[Забрамський:] Так, але Єзерський каже, що Стоней засекретив свій засіб (Коч., II, 1956, 117).

2. розм. Допускати кого-небудь до секретної роботи.

Засекретити працівника.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засекречувати — див. ховати Словник синонімів Вусика
  2. засекречувати — -ую, -уєш, недок., засекретити, -ечу, -етиш, док., перех. 1》 Робити що-небудь секретним, недоступним для сторонніх осіб. 2》 розм. Допускати кого-небудь до секретної роботи. Засекретити працівника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засекречувати — Таємничити, затаємничувати, затаемничити, ховати, заховувати, заховати, приховувати, приховати, сховувати, сховати, посховувати, див. утаювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. засекречувати — засекре́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови