засланий

за́сланий

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заслати I.

|| у знач. ім. засланий, -ного, ч. Те саме, що засланець.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заслати II.

|| заслано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. засланий — за́сланий 1 дієприкметник направлений за́сланий 2 дієприкметник застелений  Орфографічний словник української мови
2. засланий — див. невільник  Словник синонімів Вусика
3. засланий — За́сланий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. засланий — ЗА́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мнн. ч. до засла́ти¹. Вечорами приходила з сусідньої дачі кучерява курсистка, заслана звідкись (Коцюб., II, 1955, 219); — Треба перевірити Яська — вставив я своє слово.  Словник української мови в 11 томах