засмучений

засму́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до засмутити.

2》 у знач. прикм. Смутний, невеселий.

|| Який виражає смуток, жаль.

3》 у знач. прикм. Похмурий, безрадісний.

Значення в інших словниках

1. засмучений — засму́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. засмучений — Зажурений, смутний, невеселий, о. охмарений, с. пригнічений, прибитий горем; (- осінь) похмурий, безрадісний.  Словник синонімів Караванського
3. засмучений — див. сумний  Словник синонімів Вусика
4. засмучений — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...  Словник синонімів української мови
5. засмучений — Засму́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. засмучений — ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засмути́ти. Стоїть [дівчина] з жалощами в серці, засмучена й обмарена чарівними малюнками давно минулого.. життя її рідного краю (Вас., І, 1959, 132); Я.. засмучений тим, що Ви знову слабували (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах